ПЕРЕДЗВОНИ: В РОБОЧІ ДНІ 8:00*20:00 (ВАРТІСТЬ З'ЄДНАННЯ ЗГІДНО З ТАРИФОМ ОПЕРАТОРА) +380 (44) 22 22 000
Про туризм у 7 пунктів. Пам’ятка туристу

13 серпня 2019 р.

Літо — час відпусток, а відповідно, і подорожей. Надання послуг любителям «побачити світ» — поширений вид підприємництва в Україні. Водночас це сфера до великих зловживань і шахрайств. Досить часто українці, які заплатили за відпочинок гарно, послуги отримують погані. А повертати ці чималі суми або добиватися компенсації доводиться через затяжні судові процеси. Що ж необхідно знати українському туристу, аби не потрапити в пастку мисливців за його «нажитими непосильною працею» грішми? Такі знання ми розбили на 7 пунктів. 1. Що таке туризм? Попри великий попит на турпослуги мало хто замислюється над тим, що ж таке туризм. У результаті турагенції або турагенти відправляють українців на роботу за кордон на підставі туристичних віз. Навіть у ті країни, візи до яких не потрібні. Для клієнта це виливається в додаткові витрати, які потім важко компенсувати. А між тим, ст.1 Закону України «Про туризм» (надалі — Закон про туризм) чітко визначає туризм як тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає. Тобто ведення українцем бізнесу або його працевлаштування за кордон не є туризмом. Незалежно від тривалості такої роботи. А от безоплатне стажування студента в іноземній компанії або участь в навчальних програмах має ознаки туризму. Тому туроператори і турагенти не мають права займатися працевлаштуванням громадян України за кордоном чи оформлювати візи для ведення бізнесу. 2. Хто є туристом? Туристом є не просто споживач туристичних послуг. Це особа, яка: - здійснює подорож по Україні або до іншої країни. Тобто її виїзд з місця проживання обов’язково є тимчасовим; - з не забороненою законом країни перебування метою. Якщо країною перебування заборонено вилов конкретного виду риби або полювання на рідкісних тварин, то подорож туди з такою метою не буде туризмом; - на термін від 24 годин до одного року. Перебування в іншій країні період понад рік вже є проживанням і вимагає відповідного оформлення; - без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності. Про це йшлося вище; - та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін. 3. Який буває туризм? Згідно зі ст.4 Закону про туризм такі подорожі розрізняють за різними ознаками. Так, за організаційною формою туризм буває міжнародний і внутрішній. До перший належать: в’їздний туризм, а саме подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території; виїзний туризм — подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни. Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території. Отже, сімейна подорож мешканців Вінниччини на озеро Синевір у Закарпатській області на тиждень є внутрішнім туризмом. Крім того, туризм поділяється на види залежно від: - категорій подорожуючих: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Останній дозволяє забезпечувати подорожі людей на візках, з порушеннями слуху чи зору, а також туристів з особливістю інтелектуального розвитку; - цілей подорожі: культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний (більш відомий як паломництва), екологічний (зелений); - об’єктів, що використовуються або відвідуються: сільський, підводний, гірський; - за іншими ознаками: пригодницький, мисливський, автомобільний, самодіяльний тощо. 4. Туроператор чи турагент? Дуже часто українці купують турпутівку, не звертаючи уваги на те, кому вони платять гроші: туроператору чи турагенту? Проте різниця між ними є і доволі суттєва. Так, згідно зі ст.5 Закону про туризм туроператором може бути лише фірма, як правило, приватне підприємство або товариство з обмеженою відповідальністю. Тому, якщо клієнт звернувся до туроператора, а кошти за путівку переказує на рахунок фізичної особи, то треба зупинити сплату до з’ясування «Хто є хто?». Туроператор не має права здійснювати інших видів діяльності, крім туристичної. Наприклад, така фірма не може пропонувати клієнтові вакансії за кордоном чи адвокатські послуги. Лише туроператор може створювати турпутівку, тобто комплект з двох або більше туристичних послуг: перевезення, розміщення в готелі, екскурсії тощо. Туроператор може надавати туристичні послуги напряму або бути посередником у їх наданні. А от турагентом може бути як фірма, так і фізична особа — підприємець. Вони є лише посередниками при продажу турпутівок або окремих туристичних послуг. Крім того, туроператор повинен мати ліцензію, а турагент — ні. Без отримання ліцензії фірма не має права писати в своїй назві слово «туроператор». Відповідальність за неякісне обслуговування туриста чи заподіяння шкоди його життю та здоров’ю також несе туроператор, а не турагент. 5. Хто має право працювати у туроператора? Відповідно до п.п.10 і 11 Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності керівник фірми-туроператора або її філії повинен мати вищу освіту за будь-яким фахом і стаж роботи в сфері туризму не менше трьох років. Такий стаж не є обов’язковим, якщо вища освіта отримана в цій сфері. Щодо інших працівників, то не менш як 30 відсотків з них повинні мати або стаж роботи в сфері туризму від трьох років, або вищу освіту в цій самій сфері. 6. На що має право турист у випадку скасування авіарейсу? Авіарейси є найдорожчим і найболіснішим питанням для туристів. Деякі з них опиняються в стресовій ситуації, коли рейс скасовано в день відльоту, і вважають, що повернути собі вартість перельоту та отримати хоч якусь компенсацію за витрачені час і зусилля неможливо. Проте відповідно до Авіаційних правил України у таких випадках пасажир має право вибору між зміною маршруту і відшкодуванням вартості авіаквитка протягом семи днів. Додатково авіаперевізник виплачує компенсацію в таких розмірах: - 250 євро — для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше; - 400 євро — для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів; - 600 євро — для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів. Дана компенсація може бути зменшена на половину, якщо новий маршрут змінює час запланованого прибуття пасажира: - на дві години — для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше; - на три години — для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів; - на чотири години — для інших рейсів. 7. А якщо авіарейс відкладено? Права пасажира в такому разі залежить від часу, на який відкладено рейс. Якщо затримка авіарейсу становить: - дві години або більше від запланованого часу відправлення рейсу дальністю 1500 кілометрів або менше; - три години або більше від запланованого часу відправлення рейсу дальністю від понад 1500 до 3500 кілометрів; - чотири години або більше від запланованого часу відправлення рейсу для всіх інших рейсів, — то пасажирам неодмінно надаються їжа та напої. А в разі потреби та за наявності технічних умов, — можливість зробити два дзвінки чи надіслати емейл. У разі перевищення затримки рейсу п’яти годин, авіаперевізник пропонує пасажирам зміну маршруту або повернення грошей за авіаквитки. Якщо ж рейс відкладено на наступний день, пасажирам надається готель і перевезення до нього та назад коштом авіаперевізника. Саме ці базові знання можуть уберегти українців від шахраїв і несумлінних підприємців.